«Мій фах - футзал» - це рубрика про тих людей, які залишаються поза увагою уболівальників, але від яких перебіг і розвиток гри залежить не менше, ніж від гравців і тренерів. Наш новий гість – лікар лідера поточного чемпіонату «Єнакієвця» Денис Щербина.
- Денисе, розкажіть трохи про себе.
- Народився я в Києві 8 березня 1982 року. Батько лікар, а мати бухгалтер. У 1985 р. ми переїхали до Донецька. А по закінченні школи я вступив у Донецький медичний університет ім. М. Горького.
-Як потрапили у «Єнакієвець»?
- З 2004 р., будучи студентом, після занять підробляв у футбольній дитячій школі ДЮСШ №5. У 2005 р. закінчив ВНЗ і вступив на інтернатуру з хірургії в ЦМЛ № 14 м. Донецька, продовжуючи поєднувати роботу в ДЮСШ №5. У 2006 році запропонували перейти в «Єнакієвець» і я погодився.
- До футзалістів доводиться застосовувати інші підходи ніж до простих пацієнтів?
- Так, лікування футзалістів кардинально відрізняється від лікування пацієнтів у клініках, оскільки ти безпосередньо відповідаєш за їхнє якнайшвидше відновлення і контролюєш виконання усіх медичних призначень. Кожен день доповідаєш тренеру і президенту клубу про стан травмованих гравців. До того ж усі гравці приїжджі, у всіх є дружини і діти, яким теж необхідно допомагати в наданні медичної допомоги.
- Чи важко завоювати авторитет серед гравців?
- Непросто. Авторитет у футзальному колективі заробляється нелегко і не швидко, а тільки шляхом постійного самовдосконалення і самопожертви.
- Що робите, якщо футзаліст не дотримується встановлених Вами рекомендацій?
- Бували і такі моменти. Про них необхідно доповідати тренеру і спільно з ним, в індивідуальному порядку, приймати рішення про ті чи інші санкції, але таке трапляється вкрай рідко у вигляді винятку, тому що кожен гравець прагнути максимально швидко повернутися у склад.
- Чи бували у Вашій практиці якісь цікаві випадки?
- Цікаві випадки, звичайно ж, були. Наприклад, був дуже показовий повний вивих плеча і досить рідкісний у футзалі вивих ліктьового суглоба на грі з «Енергією» у Львові (прізвищ з етичних міркувань я називати не буду). Переважно це звичні травми колінного і гомілковостопного суглобів, забої м'яких тканин.
- Чи є якісь заборони у гравців, наприклад по харчування, певній діяльності і т.п.?
- Якихось серйозних заборон у нас немає. Я намагаюся виключити з раціону команди: майонез, сучасні газовані напої, рубане смажене м'ясо. Існує певний підготовчий тижневий цикл завершенням якого є гра. У нашій команді всі хлопці дорослі, всі є професіоналами своєї справи і вони самі знають що і коли можна собі дозволити, а що - ні.
- Яке місце у команді, на Вашу думку, посідає лікар?
- Лікар в команді, як правило, займає проміжну позицію між тренерським штабом і гравцями. Необхідно правильно диференціювати інформацію, яку ти доносиш тренеру і яка виходить від тебе гравцеві.
- За час Вашої практики встигли міцно затоваришувати з кимось із гравців, тренерів?
Звичайно. З Олегом Петровичем Солодовником і Миколою Івановичем Шевцовим ми дружимо сім'ями. Адміністратор команди Сергій Григорович Хромих мій дуже близький друг, багато сімейних свят і вихідні ми проводимо разом. Мій 3-річний син Максим його дуже любить. З усіма нині діючими гравцями команди іноді спілкуюся в «неформальній» обстановці. Підтримую дружні стосунки й з екс-гравцями команди: Костянтином Власенко, Ігорем Краєвським, Дмитром Кузьміним, Андрієм Кравченко, Володимиром Дейнегою. Близько товаришував з покійним Максимом Москалюком - він багато чому мене навчив і завжди підказував в прийнятті тих чи інших рішень.
- Чи бувало таке, що когось доводилося ставити на ноги з дуже складних ситуацій?
- Досить важко проходила реабілітація В'ячеслава Чуднова після операції на хрестоподібних зв'язках. Отримав травму гомілковостопного суглоба у грі з «Кардиналом-Рівне» Богдан Свірідов, який є одним з кращих бомбардирів нинішнього чемпіонату, а попереду у нашої команди був етап Кубка Єрьоменка, так що вимоги президента клубу, головного тренера та й самого Богдана були дуже високі, а терміни дуже стислі. Слава Богу, Богдан та В'ячеслав зараз тренуються в загальній групі і будуть радувати наших уболівальників своєю красивою грою.
- Які травми зустрічаються найчастіше і що можете порадити для їхнього запобігання або ж пом’якшення?
- Травмами, які трапляються найчастіше, є забиті місця нижніх кінцівок: для їх попередження необхідно навіть на тренуваннях одягати щитки, чого багато футзалістів не люблять робити. Також дуже часто спостерігаються пошкодження зв'язок гомілковостопного суглоба - для попередження таких травм використовується тейпування. А ось пошкодженням зв'язок і менісків колінного суглоба запобігти досить складно. Проблеми з хребтом у футзалістів можна нівелювати обов'язковим висінням на турніку після кожного тренування. Ну а підвивихи пальців у воротарів можна попередити шляхом фіксації проблемних суглобів.
- Чи допомагає Вам спортивний характер вашої діяльності у житті?
- Думаю, що так, адже він надає мені впевненості та наполегливості.